Чернiвецький художнiй музей, заснований 1988 року – єдиний музей мистецького профiлю на Буковинi. Музей володiє унiкальною збiркою буковинських народних образiв XIX – поч. XX ст., дерев’яних рiзьблених хрестiв, колекцiєю буковинських народних килимiв XIX – поч. XX ст., однiєю з найбiльших в Українi збiркою писанок Буковини i Гуцульщини, вишиваних речей та дерев’яних рiзьблених творiв.

Серед колекцiй образотворчого мистецтва найбiльш цiкавими є збiрка малярства та графiки XVIII – I пол. XX ст. (до 1940 р.), в якiй подано твори Епамiнонда Бучевського, Євгена Максимовича, Августи Кохановської, Леона Копельмана, Миколи Iвасюка, Євзебiя Лiпецького, Гуго фон Реццорi, Пантелеймона Видинiвського, Ганса Бьолера, Артура Кольнiка, колекцiя пластики Опанаса Шевчукевича, збiрка портрету XVIII – поч. XX ст., колекцiя сучасного образотворчого мистецтва Буковини та України. Найбiльш повно в збiрцi музею подано твори таких вiдомих сучасних майстрiв, як Орест Криворучко, Ярослав Заяць, Прокiп Колiсник, Iван Холоменюк, Еллаїда Нейман, Iрина Беклемiшева, Одарка Киселиця, Петро Яковенко, Борис Негода, Iван Салевич, Олена Чорногуз, Петро Грицик.В колекцiї художнього музею гарно репрезентованi майстри української образотворчостi (Микола Глущенко, Iван Остафiйчук, Леопольд Левицький, Олена Кульчицька, Григорiй Гавриленко, Андрiй Коцка, Василь Лопата) i митцi української дiаспори (Темiстокль Вiрста, Петро Мегик, Микола Бiдняк та iн.). В музеї зберiгаються особистi архiви окремих митцiв – О. Шевчукевича, I.Беклемiшевої, Л. Копельмана та iн.

У 1996 роцi збудовано експозицiю, в якiй вперше досить повно подано мистецтво Буковини XVII – XX ст. Створена за оригiнальним принципом, експозицiя орнаментального мистецтва Пiвнiчної Буковини (XIX – XX ст.) дає змогу дослiдити трансформацiї в часi та рiзних видах народного мистецтва найдавнiших мотивiв орнаменту.

Експозицiя образотворчого мистецтва Буковини (XVII – I пол. XX ст.) знайомить з культовим мистецтвом краю, колекцiєю портрету та творчiстю численних майстрiв кiн. XVIII – поч. XX ст., майже невiдомих широкому загалу. На сьогоднi саме колекцiя та експозицiя Художнього музею дають змогу уявити iсторiю розвитку мистецтва Буковини, познайомитися з духовними надбаннями народiв, якi населяють край.

Будинок Чернівецького художнього музею являє собою унікальну пам’ятку архітектури національного значення, споруджений в традиції віденської сецесії у стилі модерн для Буковинського ощадного банку (1900 р.) за проектом архітектора Губерта Гесснера разом з Прокопом Шупіхом (Prokop Šupich, 1870–1947). Будівництво — разом з Робертом Вітеком (Robert Vitek, 1871–1945). Зовнішнє оформлення та інтер’єри будівлі, виконані під час її спорудження, в цілому не зазнали істотних змін з плином часу, і нині становлять частину екскурсійного огляду.

По головному фасаду виділений ризаліт з балконом на консолях та розкішним майоліковим панно над балконом, автором якого є художник, чий підпис «J. Lan(g?)» зазначено у його нижній частині (Йозеф Адольф Лянг). Складна поліхромна композиція на міфологічну тематику проводить паралель між Римською імперією та Австро-Угорщиною доби Франца-Йосифа І. В образах 12 богів зображено 12 найважливіших провінцій імперії, які уособлювали її суть. На панно боги розташовані мальовничими групами згідно з основним принципом модерну: динамічна рівновага замість дзеркальної симетрії.

На даху над карнизом встановлено дві жіночі скульптури. Будинок на рівні вікон другого поверху прикрашає фриз у вигляді мальовничо розкиданого листя, що колись було вкрите позолотою. Вікна декоровані ліпниною. Двері центрального входу металеві двостулкові ковані з рослинним орнаментом та горизонтальними вставками із зображенням бджіл. На пілонах обабіч дверей — скульптурні зображення двох орлів, які ніби стережуть вхід до будинку.

Споруда має надзвичайно виразний інтер’єр. Вестибюль першого поверху прикрашають шість величних колон. На початку парадних сходів — два пілона, що завершуються чоловічим та жіночим погруддями на фігурних постаментах. Широкі сходи в обрамленні кованих решіток із рослинним та орнітоморфним орнаментом ведуть з першого на другий і третій поверхи. Сходові майданчики між поверхами оздоблені великими вікнами-вітражами із рослинними мотивами — зображеннями яскравих квітів та зеленого листя. На одному з вітражів третього поверху в рослинні мотиви вписано старовинний герб Буковини (голова тура на синьо-червоному полі в обрамленні трьох шестикутних зірок). 2011 року проведено масштабну реставрацію вітражів інтер’єрів. У центрі вестибюля другого поверху знаходяться чотири колони та мармуровий камін у формі трапеції, прикрашений кованою міддю з рослинним орнаментом. Простір другого і третього поверхів об’єднаний овальним прорізом, декорованим рельєфним орнаментом та кованими ґратами, ідентичними тим, що на сходах. Контури цього прорізу повторюються в овальному мальовничому плафоні на стелі третього поверху. Ця велика алегорична композиція на полотні із зображеннями жіночих фігур та путті дещо відрізняється від іншого декору, за стилістичними ознаками наближаючись до академічного мистецтва. Її виконання приписують відомому українському буковинському художнику Миколі Івасюку (1865–1937).

Кольорова гама і орнамент стін, дверей та мозаїчної поліхромної підлоги, гармонійне поєднання майстерного кування, вітражів та скульптури створюють враження цілісного твору мистецтва, виражаючи головну ідею стилю модерн.