Прем’єра вистави «Паперові квіти»

Єва – молода та приваблива вдова – повертається з покупками додому. Молодий чоловік на ім’я Хехт (Щука) допомагає їй донести сумки додому. Вона має спокійний, стриманий характер. Він, натомість, безхатченко з дивакуватою поведінкою та
манерою розмовляти. Час від часу в нього трапляються судомні напади. Він запропонував їй свої послуги в магазині і тепер вона хоче віддячити йому грошима та склянкою чаю. В результаті він влаштовується у неї вдома. Між ними виникають незвичайні стосунки: коли вона, врешті-решт, хоче з ним зблизитися, він навпаки відштовхує її, здається повним інтровертом. Якийсь демон спонукає його руйнувати все, що є довкола – ламати декоративні фігурки, меблі, задушити канарку, провести сповнену гротеску та фарсу весільну церемонію. Чому він це робить? – Бо боїться повертатися на вулицю, боїться самотності та безнадії. Вона здогадується, що в нього на душі попри його дивакуватість. Єва співчуває йому та починає любити його, адже бачить щось схоже в їхніх життєвих ситуаціях. І так вона терпить його аж до немислимого. Темою п’єси «Паперові квіти» є руйнація. Систематична руйнація квартири, психологічна руйнація впорядкованого світу героїні. Завіса падає на груду зруйнованих речей. Тільки кілька великих паперових квіток видніються в запустінні. Та Хехт не лише зруйнував Євин світ, але й звільнив її від усього штучного. Куди ж можуть завести такі стосунки?