Українське кіно. DocuDaysUa 2017

Живі й нескорені
2016-й рік, Україною шириться декомунізація. На Львівщині, в самому серці Бандерівського краю, є місто Червоноград, яке прославилося як перше місто Радянського Союзу, де повалили пам’ятник Леніну. Проте навіть 26 років потому, тут тривають запеклі суперечки між прихильниками різних ідеологій. Перед нами полюси українського суспільства: хор російської общини «Жива пам’ять» та співоча чота націоналістів ОУН-УПА «Нескорені», яких об’єднує Червоноградський народний дім. Ця кінострічка – про глибинні, приховані процеси, які насправді криються за поваленням пам’ятників, і про те, як два паралельні світи перетинаються в Червоноградському народному домі.

Домашні ігри
Фільм зображує життя Аліни Шилової, 20-річної киянки, яку може врятувати від бідності захоплення футболом. Наразі дівчина професійно займається спортом, але обставини складаються неоднозначно: раптово помирає мати Аліни, і на руках у юної спортсменки лишаються маленькі брат і сестра – 6-річний Ренат і 7-річна Регіна. Аліна стає їм за матір. Її спортивна кар’єра на межі провалу. Уся їхня сім’я мешкає у тісній однокімнатній квартирі. Аліна хоче для брата і сестри кращого дитинства, ніж було у неї. Чи вистачить їй сили, аби впоратись з усіма труднощами? Як виграти матч свого життя, коли можливості і обставини проти тебе? (Цей фільм було створено за фінансової підтримки The Guardian в рамках проекту «The Guardian прямує в Україну». «The Guardian прямує в Україну» – всеукраїнський конкурс документальних проектів, створений Британською Радою, The Guardian та Docudays UA.)

Щоденник
Денису – 14. Він отримує двійки, рубиться в Доту і шукає себе. “Щоденник – твоє обличчя”, – кажуть йому у школі. У відповідь він створює альтернативний відеощоденник, де відверто розмірковує про те, що дійсно турбує його. Ми – за лаштунками підліткового життя. Який він – шлях дорослішання?