Короткометражки. DocuDaysUa 2017

Наступні стрічки будуть показані в рамках міжнародного фестивалю документального кіно про права людини Docudays UA.

Ракіяда

Праньяні – маленьке село у центральній Сербії. Місцеві їздять на заробітки або живуть із господарства. Багато з них вважають себе четниками –сербськими патріотами. Поки все нормально. Але кожного травня відбувається Ракіяда – змагання, хто більше вип’є, балансуватиме на дерев’яних жердинах і приготує найкращу сливову ракію. Канва змагання дозволяє дослідити сербську душу з нової перспективи, при цьому не втрачаючи з поля зору типовий балканський гумор.

Алтимир

З часів краху комуністичного режиму в 1989 році населення Болгарії скорочується найшвидше у світі. Низький рівень народжуваності, високий рівень смертності і дві великі хвилі еміграції стерли з мапи Болгарії цілі села, тоді як інші населені пункти перебувають на межі вимирання. Фільм досліджує життя в одному із таких сіл, яке переслідують обіцянки і комунізму, і капіталізму.

Холодні вуха

Два чоловіки – літній фермер та його глухонімий син – живуть у глушині, ізольовані від цивілізації. Хоча вони мешкають під одним дахом, мають спільні проблеми та жалі, проте залишаються дуже далеко один від одного. Їхні спроби поговорити перетворюються на непорозуміння, якщо не на конфлікти. Батько думає, що син ненормальний та інфантильний. Син вважає, що батько нечутливий і грубий. Чи зможуть ці два чоловіки знайти спосіб зрозуміти один одного?

У пошуках кращої долі

Кілька випадків трудової експлуатації робітників-мігрантів із країн Східної Європи широко відомі громадськості. У цьому фільмі зображено життя трьох заробітчан. Це будівельник з Болгарії, який живе на вулицях Франкфурта, збираючи пляшки задля грошей на прожиття. Це жінка з Румунії, яка живе в кімнаті готелю разом із доньками. Щодня вона йде на пошуки роботи. І пенсіонер із Болгарії – водій вантажівки, який живе на трасі протягом чотирьох місяців, щоб підтримувати сім’ю вдома. Їхнє повсякдення позначене похмурою монотонністю та відірваністю від суспільства, але вони все одно не облишили надій на краще життя.